Неділя, 15.09.2019, 17:44
Вітаю Вас Гість | RSS

ЛИМАНІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Виховна робота

 

Усі діти народжуються геніями, і лише потім ми, дорослі, псуємо їх”, -   так зазначив відомий американський педагог і лікар Глен Доман. Тому мета виховної роботи школи – побачити й виховати в кожному учневі Людину. Порядну, добру, інтелектуально розвинену, патріота рідної держави, творчу, небайдужу до навколишнього світу. Людину, якою можна пишатися, яка гідно пройде з високо піднятою головою через усе життя. Виховати таку людину непросто – тут замало знати сучасні технології й методики навчання, втілювати їх у практику. Найголовніше – треба бачити в кожній дитині Особистість, якою вона вже є, і Людину, якою вона стане.

         Концепцію системного підходу до виховання А.С. Макаренко характеризує так: "Справжня суть виховної роботи... полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, не в безпосередньому вашому впливові на дитину, а... в організації життя дитини”.

         Виховна система школи – це спосіб життя учнівського колективу, всі сторони якого підлягають певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату – певних меж розвитку й моральних якостей особистості.

         Які ж основні компоненти виховної системи? Виховна система школи включає: комплекс виховних цілей; спільність людей, що їх реалізують; мережу відносин, що складається між учасниками цієї діяльності, а також ту частину навколишнього середовища, яка освоєна школою для реалізації прийнятих цілей.

         Системоутворюючим фактором, який визначає і цементує виховну систему школи, є конкретизовані цілі й завдання. З ними узгоджуються дії вчителів і учнів, зміст, методи, організація виховної роботи й інші її компоненти. Саме єдність, наступність, взаємозв’язок усіх компонентів і складають систему, яка забезпечує розвиток певних людських якостей, поглядів і переконань особистості.

 

За чотири останніх роки накопичено серйозний педагогічний, методичний, професійний досвід. Створено працездатний колектив з достатнім професійним і творчим потенціалом, для якого характерне оптимальне поєднання здорового консерватизму й бажання впроваджувати інновації. Усі форми й методи роботи школи спрямовані на те, щоб стимулювати розвиток дитини, формувати навички самоорганізації, допомагати самореалізуватися дитині через творчість. І саме від школи залежить, чи зможе дитина прожити шкільне життя змістовно й красиво, чи будуть у неї перед випуском щасливі спогади про школу.

 

Усю виховну роботу в школі об'єднано в єдину виховну систему. Ця виховна системаґрунтується на принципах особистісно-розвивальної взаємодії, залучення кожного учня до значущої для нього діяльності. Педагоги направляють свою роботу так, щоб вона сприяла відродженню й утвердженню духовної культури, вихованню фізично здорового, духовно багатого покоління, яке повинно шанувати свою громадянську, національну і особисту гідність, формувати основи здорового способу життя, гарантувати для всіх учнів розвиток природних задатків, їхню повноцінну реалізацію в різних  видах творчої діяльності.

Школі вдалося розробити модель системності у виховному процесі через проведення низки тематичних годин, годин спілкування, створення мережі гуртків. Учителі намагаються забезпечити цілісний підхід до виховання.

         Тематичні години, години спілкування з учнями, предметні тижні, загальношкільні заходи узгоджені таким чином, що набувають нового значення.

У школі відбувається пошук сучасних форм і методів роботи з класними керівниками. Ми прагнемо залучати до активної діяльності як досвідчених, так і щойно призначених класних керівників, намагаючись побудувати методичну роботу так, щоб кожен із них міг якнайповніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу та творчий пошук. Специфіка роботи класного керівника полягає в тому, що для ефективного досягнення необхідних результатів він організовує діяльність учнів, учителів-предметників, батьків, громадськості, тобто виконує функцію організатора, координатора, вихователя, управлінця. Для реалізації змісту виховання класні керівники використовують різні форми, методи й прийоми виховної роботи, які  імпонують школярам. Усе це допомагає зробити виховний процес цілеспрямованим і систематичним.

З досвіду роботи педагоги знають, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так і в діях відображається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство та моральна чистота матері й батька. Керуючись у своїй роботі словами А.С. Макаренка про те, що батько та мати – найкращі вихователі, вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає поруч. Класні керівники починають свою роботу в дитячому колективі саме зі знайомства з батьками, вивчають умови проживання дітей у сім’ях, проводять анкетування та тестування про мікроклімат у сім’ї. Спілкуючись з батьками, намагаємося зрозуміти самі й переконати батьків у тому, що ми – однодумці, і працюємо заради того, щоб діти росли здоровими, освіченими й щасливими. Адже участь батьків у вихованні дітей – це прояв піклування про майбутнє України з боку старшого покоління, у якого великий життєвий досвід. У вирішенні проблем класу важливе значення надається як індивідуальній роботі з батьками, так і колективній. З цією метою в школі проводяться загальношкільні батьківські збори, родинні свята. Такі форми спільної роботи школи й батьків допомагають подолати всі труднощі й зрозуміти життєві цінності.

Правова освіта теж дає немало, оскільки добре  відомо, що знати свої права – означає вже наполовину володіти ними.

Школа як цілісний інститут є середовищем реалізації ідей правової освіти. Правові навички діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи. При цьому школа може виступати як модель світу дорослих. Практичною школою демократії для учнів стає учнівське самоврядування. Воно формує навички проведення передвиборних кампаній, участі у виборах, розробки та реалізації власної політичної програми.

У школі розроблено наскрізну систему бесід та тематичних годин з морально-правового виховання учнів. Це виховання не зводиться до ознайомлення учнів з деякими питаннями кримінального права, з „літерою" закону, не залишаються поза увагою інші галузі права (адміністративне, сімейне, трудове, цивільне), які відіграють не меншу роль у житті людини. Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед дітьми, не тільки висвітлюють конкретні злочини, механізм їх скоєння й розкриття, а й аналізують їх, дають морально-правову оцінку негативним вчинкам, підкреслюють невідворотність відповідальності за скоєне. Особлива увага приділяється проблемі виховання в учнів поваги до тих, хто охороняє порядок і закон. З цією метою організуються зустрічі з представниками правоохоронних органів .

Профілактика правопорушень неповнолітніх вимагає своєрідного підходу й до вибору методів та форм виховної роботи. Так у роботі з профілактики правопорушень застосовуються такі методи, що сприяють формуванню в школярів умінь та навичок правомірної поведінки. Досвід переконує, що часто учні в певних ситуаціях діють неправомірно, тому що не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. Тому дітей частіше треба ставити в ситуацію вибору того чи іншого типу поведінки, організовувати різноманітні рольові ігри, привчати дотримуватися правил людського співжиття.

         Правове виховання в школі пов'язане з іншими видами виховання (моральним, трудовим, естетичним). Так, моральне виховання підготовить учнів до сприйняття та засвоєння правових норм, сприятиме формуванню нетерпимості до правопорушень. Існує залежність між трудовим вихованням учнів і їх ставленням до власності, до додержання вимог законодавства про працю. Успіхи в естетичному вихованні зменшують можливість вчинення учнями хуліганських дій, сприяють їх дбайливому ставленню до природи, пам'яток культури, творів мистецтва.

 

В нашій школі діє учнівський комітет, який через свої Міністерства здійснює:

  • забезпечення й захист прав та інтересів учнів;
  • забезпечення виконання учнями своїх обов’язків;
  • сприяння навчальній та творчій діяльності учнів;
  • створення різноманітних учнівських гуртків;
  • сприяння звільненню серед учнів соціологічних досліджень;
  • організацію співробітництва з молодшими школярами.

Удосконалення виховного процесу в школі передбачає:

·        організацію виховних центрів – створення музею, тематичне оформлення рекреацій. Як стверджував В. Сухомлинський, у школі і стіни повинні говорити. Така інформаційно-образна насиченість шкільних приміщень не тільки збагачує учнів знаннями, які виходять за межі навчальних програм, а й має відчутний виховний вплив на них;

·        органічне поєднання завдань, вирішуваних школою з потребами довкілля. Це передусім організація допомоги школярів населенню в охороні та примноженні багатств природи, у вирішенні проблем виробництва, орієнтації учнів на вибір професії, потрібної для їх області;

·        створення в школі морально-психологічного клімату поваги до знань. Школа пропагує серед учнів думку, що в цивілізованому суспільстві людині вигідно бути вихованою і освіченою.

·        підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня виховання колективу й окремих учнів;

·        розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності;

·        своєчасне проведення виховних заходів, акцентування уваги на профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі;

·        використання різноманітних форм і методів виховного впливу, що відповідають віку учнів. Обираються такі з них, які спонукають учнів до вияву активності, ініціативи й самостійності;

·        підвищення емоційності виховних заходів;

·        створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання.

Важливу роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі в позанавчальний час.

Завдання позакласної та позашкільної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення й розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Позакласна та позашкільна робота школи будується на принципах:

·        добровільного характеру участі в ній. Це сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами, а класні керівники за таких умов ретельно продумують зміст занять, використовують нові форми й методи, які посилюють  інтерес школярів;

·        суспільної спрямованості діяльності учнів. Зміст роботи гуртків та інших форм діяльності школи відповідає потребам сучасності, розвиває творчі здібності учнів;

·        розвитку ініціативи учнів. У позакласній і позашкільній діяльності враховуються бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу;

·        розвитку винахідливості, творчості. Під час занять перед учнями ставляться завдання пошукового характеру, приділяється особлива увага творчому підходу до справи тощо;

·        зв’язку з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота школи є логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з фізики, математики, історії поглиблюються й розширюються на тематичних вечорах, а з літератури – під час обговорення кінофільмів чи спектаклів за літературними творами;

·        використання ігрових форм. Під час реалізації цієї проблеми використовуються пізнавальні ігри, ігри з комп’ютерами, рухливі ігри та ін.

Важливу допомогу в організації  виховної роботи з учнями надають позашкільні установи: ЦПР, Будинок культури, дитяча спортивна школа, бібліотека, музична школа. Учні школи щороку є активними учасниками різноманітних Всеукраїнських, обласних, районних конкурсів, виставок, олімпіад, турнірів та ін.

 

Робота з батьками в Лиманівській ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

З-поміж багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливішою є виховна. Однак катаклізми, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, та економічні труднощі гальмують адаптацію сім'ї як соціального інституту до нових умов сьогодення, негативно позначаються на її виховній ролі. Вочевидь, що сьогодні сім'я не готова взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей.                                                                                                                                                                                                                                             Проте сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут займають заклади освіти, педагоги, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, є важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина — батьки — вчитель». Важливу функцію координації виховних дій сім'ї за сучасних умов покладено на освітній заклад, і від того, як організована і реалізована робота з батьками кожного навчального закладу і кожного його окремого класу, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Суттєвим за своєю значущістю завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.                Установлення та підтримка педагогічної співдії «діти — батьки — педагоги» повинні вибудовуватися на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві.                                    Основою такої співдії повинна стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності. Зміст педагогічної діяльності вчителя у зазначеній співдії повинен спрямовуватися на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на передачу всім дорослим членам родини певної психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової та іншої інформації, на формування у них відповідних практичних умінь та навичок.

Організацію роботи з батьками у нашій  школі умовно можна поділити на такі напрямки:

         1) моніторинг сімей учнів, їх виховного потенціалу;

            2)      залучення батьків, усіх дорослих членів родини до навчально-
виховного процесу як рівноправних учасників, інтеграція зусиль і
гармонізація взаємин педагогічного колективу і громадськості щодо
створення сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

         3)    формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

 

4) корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного

неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в Лиманівській  ЗОШ І-ІІІ ст.— багатоас-пектна і має значні педагогічні можливості, вона є невід’ємною складовою структури  виховної  роботи , а саме  родинно – сімейним напрямком  виховання.

 

 

Основні завдання  Лиманівської  ЗОШ  І-ІІІ ст. в  роботі  з  батьками

 

1.       Налагодити тісний зв'язок школи з батьками

2.      Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення
законодавства України з питань освіти.

  1. Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи.
  2. Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.

5.       Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної
грамотності.

6.      Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для
організації діяльності дитини вдома.

7  Впроваджувати форми роботи з сім'єю, що сприяє гуманізації взаємовідносин "педагоги-батьки". Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучастниками творчого процесу виховання учнів.

 

Нетрадиційні форми роботи з батьками

 

До нетрадиційних форм роботи з батьками, які  використовуються  в  нашій  школі  належать:

 

  • тематичні консультації;

 

  • батьківські читання;

 

  • батьківські вечори;

 

  • батьківські тренінги;

 

  • батьківські ринги.

 

                               Традиційні форми роботи з батьками

 

До традиційних форм роботи з батьками , які  використовуються  в  нашій  школі належать:

 

  • батьківські збори;

 

  • загальношкільні й громадські конференції;

 

  • індивідуальні консультації педагога;

 

  • бесіди;

 

  • відвідування вдома.

 

Батьківські збори. Однією з головних і найпоширеніших форм роботи з усіма батьками є батьківські збори. Батьківські збори можуть бути: організаційними; поточними або тематичними; підсумковими; загальношкільними і класними.

 

Етапи батьківських зборів

1-й етап. Організація батьківських зборів.

2-й етап. Підготовка сценарію й проведення зборів. Будь-які збо-щ повинні містити 5 обов'язкових компонентів:

  • аналіз навчальних досягнень учнів класу;
  • ознайомлення батьків зі станом соціально-емоційного клімату в класі;
  • психолого-педагогічна освіта;
  • обговорення організаційних питань;
  • особисті бесіди з батьками;

3-й етап. Осмислення підсумків батьківських зборів.

Батьківські конференції. Важливою формою групової роботи з батьками є конференція. Конференцію доречно проводити як об­мін досвідом з виховання дітей або як обмін думками з певної про­блеми. Предметом обговорення батьківської конференції в нашій школі частіше бувають насущні проблеми навчального закладу: ремонт школи, моральні й естетичні аспекти організації шкільних свят та ін.

Батьківські конференції повинні обговорювати насущні про­блеми суспільства, активними членами якого стануть діти. Про­блеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в сім'ї — ось теми батьківських конферен­цій. Батьківські конференції повинні готуватися дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога, які пра­цюють у школі.

До завдань підготовки належить проведення соціологічних і психологічних досліджень з проблеми конференції та їх ана­ліз, а також ознайомлення учасників конференції із результата­ми досліджень. Активними учасниками конференції виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду.

 

Важливою рисою конференції є те, що вона приймає певні рі­шення або окреслює заходи щодо вирішення проблеми.

 

Індивідуальні консультації. Індивідуальні консультації прово­дяться з ініціативи батьків або з ініціативи вчителя. Приводом для запрошення батьків на консультацію є результати спостережень педагога за дитиною, проблеми спілкування дитини із класом і пе­дагогами, конфліктна ситуація й ін.

У ході індивідуальної консультації педагог повинен уважно слухати батьків і всім своїм поводженням сприяти тому, щоб вони охоче розповідали про свою дитину якнайбільше.

Чим більше відомостей класний керівник, соціальний педагог або заступник директора з виховної роботи має про кожну дитину, тим більше шансів створити їй нормальні умови для становлення.

Кожна консультація закінчується рекомендаціями з виховання дитини. Рекомендації можуть бути письмовими або усними.

Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню позитивного контакту між батьком і вчителем. Учитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли б ознайомити вчителя, у неофіцій­ній обстановці, і з'ясувати необхідне для своєї професійної роботи з дитиною, зокрема:

 

  1. особливості здоров'я дитини;
  2. її захоплення, інтереси;
  3. переваги в спілкуванні в сім'ї;
  4. поведінкові реакції;
  5. особливості характеру;
  6. мотивація навчання;
  7. моральні цінності сім'ї.

 

У ході індивідуальної консультації можна використовувати ан­кету «Моя дитина», яку батьки заповнюють разом.

 

                                       Орієнтовні запитання анкети:

  1. Коли дитина народилася, то...
  2. Найцікавішим у перші роки життя в ній було...
  3. Про здоров'я можна сказати, що...
  4. Ставлення дитини до школи було... тощо.

 

Бесіди. Бесіду найкраще використовувати з метою попереджен­ня конфліктних ситуацій між окремими педагогами й сім'єю. Ви­користовувати бесіду в роботі з батьками необхідно для того, щоб налагодити довірливу атмосферу, виявити складні точки дотику в конфліктних ситуаціях. Результати бесіди не повинні ставати ві­домими, якщо хтось із учасників бесіди цього не хоче. У бесіді класний керівник повинен більше слухати й чути, а не захоплюва­тися повчаннями та порадами.

Відвідування учня вдома. Педагог повинен попереджати про пе­редбачуваний візит із вказівкою мети й дня. Відвідування можливе тільки після одержання дозволу батьків. Відвідування педагогом сім'ї повинне залишити в сім'ї гарне враження. Для цього необхідно пого­ворити на відверті теми, розпитати про традиції, звичаї, спільні спра­ви й лише потім обговорювати причину приходу вчителя в сім'ю.

Відвідування дитини вдома — це надзвичайний захід. Небагато батьків готові до того, щоб їх турбували вдома. Однак якщо спіль­не шкільне життя тільки починається, необхідно в горі й радості вчитися бути разом.

Величезну роль у співпраці батьків і школи відіграє батьків­ський комітет. Від того, наскільки злагоджено й відповідально підходить до своїй діяльності батьківський комітет, залежить ат­мосфера у шкільному колективі, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

БАТЬКІВСЬКІ   ЗБОРИ

 

    Форми роботи з батьками можуть бути різними, але найпоши­ренішою формою протягом багатьох років залишаються батьків­ські збори.

Батьківські збори закономірно вважаються в середовищі вчителів не менш складним «жанром», ніж уроки або позакласна робота. Тут зустрічаються дві сторони — педагоги й батьки — для того, щоб ви­слухати один одного й обговорити основні проблеми третьої, голов­ної сторони — дітей.

Поточні батьківські збори — це збори із традиційним порядком денним: результати успішності, результати проведених заходів і свят, походів тощо.

Тематичні батьківські збори — це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна більшість батьків. Тематичні батьківські збори, як правило, носять просвітницький ха­рактер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори — це збори, у завдання яких вхо­дить підбиття результатів розвитку дитячого колективу за певний час. У ході таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення учнів класу, власної дитини, порівняти минулі результати з тими, яких досягнуто. Підсумкові батьківські збори можна проводити в різ­ній формі, залежно від теми й мети самих зборів. Це можуть бути свята, багаття, походи, урочисті збори.

 

                                    РОБОТА З БАТЬКІВСЬКОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ

 

Сучасна сім’я все більше стає головною ланкою у виховання дитини. Вона має забезпечувати її достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку.                              У державній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» серед пріоритетних напрямків реформування освіти відзначено, що в основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь, прищеплення поваги до батьків, жінки-матері, організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу сім’ї.

«Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

«На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи», - відзначив В. Сухомлинський (Сухомлинський. «Батьківська педагогіка». – К, 1978 – с.22).

Аналіз педагогічної практики в  нашій  школі показує, що найкращі результати дає така організація педагогічного всеобучу батьків, яка передбачає обов’язкові для батьків бесіди за сталим планом і програмою; групові та індивідуальні консультації, педагогічні практикуми, батьківські загальношкільні і класні збори, активне залучення до участі у виховній роботі з класом до виконання доручень батьківського комітету.

Важливим компонентом у моделюванні виховної системи родини є визнання всіх членів сім'ї суб'єктами виховного процесу. Дитина в сучасних умовах виховується не тільки членами сім'ї, а й усім соціу­мом через засоби масової інформації, а також шляхом впливу виховних систем різних навчально-виховних закладів, унаслідок чого перестає сприймати авторитет батьків. І якщо батьки перестають працювати над собою, займатися самовдосконаленням, то дуже швидко з'явиться конфлікт між старшим і молодшим поколінням. Саме це і визначає необхідність надання психолого-педагогічної підтримки сім'ї. Навчання батьків слід здійснювати спільно з дітьми на базі навчально-виховного закладу, використовуючи активні форми і методи роботи з батьками — турніри, ділові ігри тощо.

Психолого-педагогічне середовище розвитку дитини створюється в процесі сімейного виховання та залежить від типу сім'ї.

Розумін­ня цього педагогами сприяє поглибленню зв'язків із родиною, по­шуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, підвищення психолого-педагогічної культури батьків, захисту дитини від неспри­ятливого впливу неблагополучної сім'ї.

         Мета «Батьківського клубу» — систематизувати знання бать­ків, що сприятиме більш плідному їх використанню у вихованні ді­тей. Допомогти батькам та дітям засвоїти якнайбільше гармонійно-доброзичливих типів взаємодії, сприяти створенню позитивного мікро­клімату та взаєморозуміння в родині.

 

Основні принципи роботи «Батьківського клубу»

 

  1. Особистий приклад батьків — найефективніший засіб виховання в родині.

   Створення сприятливих умов для особистісного розвитку дитини

  1. Наявність дисципліни та її дотримання з метою розуміння дити­ною її    

вчинків та усвідомлення відповідальності за них.

  1. Утвердження доброзичливих стосунків між дітьми та батьками.
  2. Гідне ставлення до особистості дитини та емпатія з боку батьків, педагогів  

як одна з найважливіших засад виховання.

  1. Повага до дитини, її думок, рішень та почуттів.
  2. Співпраця батьків і педагогів для покращення продуктивності процесу   

виховання.

  1. Виявлення та розвиток творчих здібностей дитини.
  2. Уміння виправдовувати довіру дітей як обов'язковий компонент   

діяльності будь-якої соціальної групи.

Основні завдання діяльності «Батьківського клубу»

  • Підвищення рівня обізнаності батьків у правовому аспекті вихо­вання

  дитини.

  • Формування здорового способу життя в усіх членів педагогічного процесу.
  • Вивчення стану сімейного виховання.
  • Підготовка батьків до можливих кризових ситуацій.
  • Відпрацювання психолого-педагогічних методик з метою покра­щення    

  виховання дитини в сім'ї.

  • Формування необхідних навичок у батьків: вирішення проблем батьків та

  проблем дитини, застосування гуманних методів сімейного виховання.

  • Сприяння формуванню сімейних умов, сприятливих для творчого розвитку

  дитини.

Форми роботи засідань «Батьківського клубу»

  1. Групові дискусії за темами.
  2. Тренінгові заняття.
  3. Лекції та бесіди на актуальні теми.
  4. Індивідуальні консультації.

5.Ділові та рольові ігри.

 

      Форми клубних засідань допомагають батькам уникнути зайвих хвилювань, тривоги, оскільки на засідання збираються батьки за інтер­есами. На заняттях у групі батьки зможуть навчитися активно слухати, усвідомити більш ефективні форми взаємодії і дітьми, самовдосконалити себе як вихователів та закріпити почуття впев­неності у собі. Заняття з підготовки батьків до виховання  культу­ри взаємин із дітьми спрямовані на вивчання сімейного кодексу культури батьків і дітей; визначення ефективних способів вихо­вання культури взаємин батьків і дітей; удосконалення системи виховання у дітей доброзичливості, чуйності, щедрості як основи реалізації культури взаємин між дорослими і дітьми.

 

Програма запланована на 1 рік та розрахована на 20 годин: 2 годи­ни на місяць. Засідання «Батьківського клубу» проводяться з батька­ми, діти яких у цей час знаходяться на заняттях у гуртках.

Заняття проводяться в колі. Кількість учасників — не більше ніж 12—15 осіб. Важливим є створення комфортної обстановки, бажано наявність килиму, столів для проведення письмових та рисункових занять.

З метою виявлення запиту батьків і отримання додаткової ін­формації про них можна провести попереднє анкетування.

Основна форма проведення засідань за програмою — практич­на робота, під час якої виробляються певні уміння та навички вза­ємодії з дітьми. Причому обов'язково перед практичною роботою проводиться ознайомлення з теоретичним матеріалом.

        

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Copyright MyCorp © 2019
uCoz